Mikrobiol. Z. 2022; 84(4):77-87.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj84.04.077

Антибіотикорезистентність мікробіоти гідроекосистем рибницьких підприємств

О.В. Гадзевич1, А.П. Палій1, Б.Т. Стегній1, А.Б. Стегній1, О.М. Чечет1, Д.В. Гадзевич1, А.П. Палій2,
О.В. Павліченко2, Р.В. Северин2, Р.В. Петров3, Л.П. Лівощенко3

1Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини
вул. Пушкінська, 83, Харків, 61023, Україна

2Державний біотехнологічний університет
вул. Алчевських, 44, Харків, 61002, Україна

3Сумський національний аграрний університет
вул. Герасима Кондрат’єва, 160, Суми, 40021, Україна

Водне середовище є невід’ємною частиною біоценозу і безпосередньо впливає на його стан та благополуччя з точки зору епідеміології та епізоотології. Дослідження водного середовища на наявність патогенів та кількості санітарно-показових мікроорганізмів є вкрай важливим. Отримані дані дозволяють оцінити та спрогнозувати ризики виникнення інфекцій та розробити план профілактичних заходів для недопущення поширення тих чи інших збудників захворювань. Мета. Проаналізувати мікробний стан водного середовища у різних гідроекосистемах рибницьких підприємств Харківської області та оцінити наявність мікробіологічних ризиків для здоров’я населення. Методи. Об’єктами досліджень були 150 проб води, відібраної з різних гідроекосистем Харківської області. Воду відбирали з установок замкнутого водопостачання (n=30) та у ставках (n=120), де розводять товарну рибу. Наявність та кількість санітарно-показових мікроорганізмів та патогенних бактерій визначали бактеріологічним (культуральним) методом. Резистентність до антибактеріальних препаратів у відібраних санітарно-показових мікроорганізмів проводили диск-дифузійним методом на агарі. Оцінку достовірності різниці порівнюваних показників визначали за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати. Домінуючими санітарно-показовими мікроорганізмами у водному середовища рибництва були бактерії роду Citrobacter spp., Aeromonas spp. та Pseudomonas spp. Загальна бактеріальна забрудненість водойм знаходилась у діапазоні від 1,9±0,50×104 до 2,1±1,20×105 КУО в 1 см3 води. Патогенних для людей бактерій не було виявлено. Ізольовані санітарно-показові мікроорганізми проявляли суттєву резистентність до антибактеріальних препаратів. Найбільшу резистентність (p=0,0001) відмічали до пеніцилінів, сульфаніламідів та нітрофуранів. Відсоток резистентних до пеніцилінів штамів становив від 81,5% до 87,0%, до сульфаніламідів — від 74,1% до 94,4%, до нітрофуранів — від 55,5% до 66,7%. До фторхінолонів та цефалоспоринів резистентність варіювала в залежності від виду антибактеріальної речовини, але вона не перевищувала 29,6%. Висновки. За результатами досліджень з водного середовища рибницьких підприємств Харківської області патогенних мікроорганізмів не було виявлено. Проте встановлено, що факторами загрози для здоров’я людей можуть бути санітарно-показові мікроорганізми (Citrobacter spp., Aeromonas spp., Pseudomonas spp.), які домінували та мали полірезистентність до антибактеріальних препаратів. Таким чином, гідроекосистеми рибницьких підприємств мають сприятливі умови для накопичення антибіотико-резистентних штамів бактерій. Тому застосування антибактеріальних препаратів повинно бути науково виправданим та суворо контрольованим.

Ключові слова: гідроекосистема, мікробіологічні ризики водного середовища, санітарно-показові мікроорганізми, резистентність до антибіотиків.

Повний текст (PDF, англ)