Mikrobiol. Z. 2022; 84(4):77-87.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj84.04.077

Антибіотикорезистентність мікробіоти гідроекосистем рибницьких підприємств

О.В. Гадзевич¹, А.П. Палій¹, Б.Т. Стегній¹, А.Б. Стегній¹, О.М. Чечет¹, Д.В. Гадзевич¹, А.П. Палій²,
О.В. Павліченко², Р.В. Северин², Р.В. Петров³, Л.П. Лівощенко³

¹Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини
вул. Пушкінська, 83, Харків, 61023, Україна

²Державний біотехнологічний університет
вул. Алчевських, 44, Харків, 61002, Україна

³Сумський національний аграрний університет
вул. Герасима Кондрат’єва, 160, Суми, 40021, Україна

Водне середовище є невід’ємною частиною біоценозу і безпосередньо впливає на його стан та благополуччя з точки зору епідеміології та епізоотології. Дослідження водного середовища на наявність патогенів та кількості санітарно-показових мікроорганізмів є вкрай важливим. Отримані дані дозволяють оцінити та спрогнозувати ризики виникнення інфекцій та розробити план профілактичних заходів для недопущення поширення тих чи інших збудників захворювань. Мета. Проаналізувати мікробний стан водного середовища у різних гідроекосистемах рибницьких підприємств Харківської області та оцінити наявність мікробіологічних ризиків для здоров’я населення. Методи. Об’єктами досліджень були 150 проб води, відібраної з різних гідроекосистем Харківської області. Воду відбирали з установок замкнутого водопостачання (n=30) та у ставках (n=120), де розводять товарну рибу. Наявність та кількість санітарно-показових мікроорганізмів та патогенних бактерій визначали бактеріологічним (культуральним) методом. Резистентність до антибактеріальних препаратів у відібраних санітарно-показових мікроорганізмів проводили диск-дифузійним методом на агарі. Оцінку достовірності різниці порівнюваних показників визначали за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати. Домінуючими санітарно-показовими мікроорганізмами у водному середовища рибництва були бактерії роду Citrobacter spp., Aeromonas spp. та Pseudomonas spp. Загальна бактеріальна забрудненість водойм знаходилась у діапазоні від 1,9±0,50×10⁴ до 2,1±1,20×10⁵ КУО в 1 см3 води. Патогенних для людей бактерій не було виявлено. Ізольовані санітарно-показові мікроорганізми проявляли суттєву резистентність до антибактеріальних препаратів. Найбільшу резистентність (p=0,0001) відмічали до пеніцилінів, сульфаніламідів та нітрофуранів. Відсоток резистентних до пеніцилінів штамів становив від 81,5% до 87,0%, до сульфаніламідів — від 74,1% до 94,4%, до нітрофуранів — від 55,5% до 66,7%. До фторхінолонів та цефалоспоринів резистентність варіювала в залежності від виду антибактеріальної речовини, але вона не перевищувала 29,6%. Висновки. За результатами досліджень з водного середовища рибницьких підприємств Харківської області патогенних мікроорганізмів не було виявлено. Проте встановлено, що факторами загрози для здоров’я людей можуть бути санітарно-показові мікроорганізми (Citrobacter spp., Aeromonas spp., Pseudomonas spp.), які домінували та мали полірезистентність до антибактеріальних препаратів. Таким чином, гідроекосистеми рибницьких підприємств мають сприятливі умови для накопичення антибіотико-резистентних штамів бактерій. Тому застосування антибактеріальних препаратів повинно бути науково виправданим та суворо контрольованим.

Ключові слова: гідроекосистема, мікробіологічні ризики водного середовища, санітарно-показові мікроорганізми, резистентність до антибіотиків.

Повний текст (PDF, англ)