Mikrobiol. Z. 2022; 84(4):3-8.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj84.04.003

Кератиназна, казеїнолітична, целюлазна та β -мананазна активності бактерій,
виділених із Чорного моря

О.В. Гудзенко¹, К.В. Авдіюк¹, Н.В. Борзова¹, В.О. Іваниця², Л.Д. Варбанець¹

¹Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна

²Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
вул. Дворянська, 2, Одеса, 65029, Україна

Довгий час основним джерелом інтересу до морського середовища, яке вважалося екстремальним, було виділення та ідентифікація природних продуктів з біологічними властивостями, для чого вже вивчено безліч організмів і хімічних структур. Таким чином, морські бактерії, виділені з різних субстратів, таких як відкладення, морська вода, мангровий детрит є продуцентами ферментів різної активності, а саме амілази, целюлази, альгінатліази, хітинази, глюкозидази, інулінази, кератинази, лігнінази, ксиланази та ін. Нині дослідження також зосереджені на ферментах, що виробляються в морському середовищі і можуть проявляти особливі властивості. Тому метою даної роботи було дослідити здатність морських штамів мікроорганізмів проявляти целюлазну, β-мананазу, кератиназну та казеїнолітичну активності. Методи. Ензиматичні активності досліджували у супернатанті культуральної рідини. Для визначення активності використовували для β-мананазної — галактоманан гуару, для целюлазної — Na-карбоксиметилцелюлозу. Для визначення протеолітичних активностей як субстрат використовували казеїн та обезжирене куряче перо. Результати. Вирощування 10 культур мікроорганізмів на живильному середовищі, що містить куряче пір’я як єдине джерело вуглецю та азоту ( середовище 1) не дало позитивних результатів. При використанні середовища 2 активний ріст спостерігався у чотирьох досліджених штамів (51, 52, 54, 247), в культуральній рідині (КЛС) активність як до кератину (12,0—16,0 Од/мл), так і до казеїну (0,025—0,33 Од/мл). У КЛС лише у шести з 10 досліджуваних культур (7, 20, 51, 52, 50, 247) спостерігали целюлазну та β-мананазну активності. Найвищу целюлазну активність виявлено в культурі 20 (1,8 Од/мл). Активність культури 7 була дещо нижчою (1,0 Од/мл). Незначна активність відзначена в культурах 54 (0,06 ОД/мл), 56, 50 (0,05 Од/мл). Слідові рівні активності спостерігали в культурі 247. Висновки. Штами 7, 20, 247 і 51, вперше виділені з Чорного моря, перспективні для подальшого вивчення як продуценти целюлаз, β-мананаз, кератиназ і казеїнолітичних ферментів.

Ключові слова: бактерії з води Чорного моря; целюлазна, β-мананазна, кератиназна та казеїнолітична активності.

Повний текст (PDF, англ)