Mikrobiol. Z. 2021; 83(2):73-81.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj83.02.073

Протиаденовірусна активність лікарського інтраназального препарату Назоферон

О.Ю. Повниця¹, Л.О. Білявська¹, Ю.Б. Паньківська¹, С.Д. Загородня¹, М.І. Борщевська²

¹Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна

²АТ «Фармак»
вул. Кирилівська, 63, Київ, 04080, Україна

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є серйозною проблемою охорони здоров’я у всьому світі та займають провідне місце в інфекційній патології людини. Серед найбільш поширених – віруси грипу, аденовіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, віруси парагрипу, рино- та коронавіруси. Частка аденовірусної інфекції становить до 40%. На сьогодні відомо 90 різних типів аденовірусів людини (HAdV), які були класифіковані на сім видів від A до G, і нові типи аденовірусу продовжують з’являтися. Антигенне різноманіття аденовірусів гальмує процес створення універсальних вакцин і викликає розвиток стійкості до противірусних препаратів прямої дії. Крім швидкого розвитку резистентності до лікарських засобів, лікування аденовірусних інфекцій обмежується занадто вузьким колом існуючих препаратів та значною кількістю побічних ефектів. В даний час немає специфічного етіотропного противірусного препарату. Тому розробка нових ефективних препаратів та підбір оптимального препарату для лікування інфекцій, викликаних аденовірусами, залишаються актуальними. Метою дослідження було вивчити противірусні властивості препаратів Назоферон спрей та Назоферон краплі на моделі аденовірусу людини 3 серотипу. Методи. Визначення цитотоксичності та противірусної дії лікарських засобів проводили стандартним колориметричним методом з використанням МТТ (за порівнянням метаболічної активності клітин за присутності препаратів та контролів клітин і вірусу). Вивчали цитотоксичну дію препаратів Назоферон спрей, Назоферон краплі в клітинах Нер-2. Для дослідження противірусної дії були використані 2 схеми введення лікарських засобів: за 24 години до зараження клітин вірусом та відразу після адсорбції вірусу. Титр вірусу, синтезований у присутності лікарських препаратів, визначався за кінцевою точкою розведення вірусу, що спричиняє 50% розвиток цитопатичної дії вірусу на клітини (ЦПД). Усі дослідження проводили в 3-х повторах, кількість паралельних визначень становила 3–4. Розраховували середні значення, стандартне відхилення, похибку середньої величини. Відмінності середніх показників вважали достовірними при Р<0,05. Обробку результатів досліджень проводили з використанням програми Microsoft Office Excel 2010. Результати. Показано низьку цитотоксичну дію спрею Назоферону та крапель Назоферону (виробництва ВАТ «Фармак», Україна), CC50 становить 53854 МО/мл та 54357 МО/мл відповідно. За профілактичної схеми дослідження (внеcення препаратів до клітин за 24 год до зараження) препарати інтерферону не гальмували розмноження аденовірусу in vitro. Для терапевтичної схеми введення препаратів (зразу після інфікування клітин вірусом) показана зміна метаболічної активності клітин у порівнянні з контролем вірусу, що свідчить про активність препаратів. Дослідженнями впливу препаратів на синтез інфекційного аденовірусу встановлено, що в концентрації 50000 МО/мл спрею та крапель Назоферону інфекційний титр вірусу знижувався відповідно на 3,2 log₁₀ та 3,7 log₁₀. Препарат Назоферон краплі в концентрації 10000–400 МО/мл знижував титр вірусу на 2,7 log₁₀. Висновки. Назоферон спрей та краплі можуть бути рекомендовані як протиаденовірусні препарати, що блокують розмноження аденовірусу, а завдяки їх високій біодоступності та низькій вартості мають значні переваги при лікуванні ГРЗ, спричинених аденовірусами людини.

Ключові слова: аденовіруси людини, антивірусні препарати, Назоферон краплі та спрей, рекомбінантний альфа-2-b інтерферон.

Повний текст (PDF, англ)