Mikrobiol. Z. 2021; 83(2):42-50.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj83.02.042

Вплив імунобіотичного штаму Lastobaсillus сasei IMB B-7280 на життєздатність
медоносних бджіл та вміст мікроелементів в організмі

І.І. Ковальчук¹, Р.С. Федорук¹, М.Я. Співак², M.M. Романович¹, Р.Я. Іскра¹

¹Інститут біології тварин НААН України
вул. Василя Стуса, 38, Львів, 79034, Україна

²Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна

У сучасному бджільництві актуальним є отримання безпечної екологічної продукції, стимуляція розмноження і підвищення стійкості бджіл до різних хвороб, а також захист їх від дії несприятливих умов навколишнього середовища. У зв’язку з цим в останні роки проявляється тенденція до застосування у бджільництві біологічно активних препаратів і засобів захисту природного походження. Це дозволяє уникнути багатьох побічних ефектів, оскільки механізми їх біологічної дії істотно відрізняються від синтетичних і ґрунтуються на фізіологічній активації захисних реакцій організму. Метою досліджень було визначення біологічної активності імунобіотичного штаму Laсtobaсillus сasei IMВ В-7280 у медоносних бджіл та його впливу на тривалість їх життя і вміст окремих мінеральних елементів у тканинах організму. Методи. Дослідження проведено на медоносних бджолах карпатської породи, по 25–45 особин у кожній групі, сформованих у садки від трьох бджолосімей з пасіки-віварію Інституту біології тварин НААН України. Для визначення дії імунобіотика було сформовано контрольну (І) і три дослідні (ІІ, ІІІ, IV) групи. Бджоли дослідних груп отримували підгодівлю цукровим сиропом разом з імунобіотиком у різних концентраціях. Утримання бджіл контрольної та дослідних груп забезпечувалося за аналогічних умов лабораторного термостату з мікровентиляцією при температурі 30°С і відносній вологості 74–76% впродовж 12 діб досліджень. У період досліджень виконували щодобовий підрахунок кількості живих і мертвих бджіл, оцінювали їх рухову і кормову активність. Після завершення підгодівлі відбирали по 25 бджіл з кожної групи і подрібнювали їх на гомогенізаторі. Одержаний гомогенат тканин організму медоносних бджіл використовували для дослідження вмісту окремих мікроелементів на атомно-абсорбційному спектрофотометрі СФ-115 ПК з комп’ютерною програмою підрахунку концентрації елементів. Результати. Встановлено вплив імунобіотика на вміст Fe, Zn, Сo, Сu, Сd, Pb в тканинах організму бджіл і їх життєздатність залежно від застосованої концентрації. За умов додавання до цукрового сиропу імунобіотика у концентрації від 1×10⁵ до 1×10⁹ клітин/мл спостерігали зростання вмісту кобальту на тлі зниження кадмію і свинцю в зразках тканин бджіл дослідних груп у порівнянні з контролем. Найкраща динаміка за кількістю живих бджіл у садках відзначена у групі, що отримувала імунобіотик у високій концентрації, зі збереженням 100% живих бджіл впродовж перших 8 діб його застосування. У період з 9 по 12 добу встановлено зниження кількості живих бджіл з 88 до 82%. У контрольній групі збереженість бджіл у цей період становила 7,3 і 2,4% відповідно. Висновки. Додавання імунобіотичного штаму L. сasei IMВ В-7280 до цукрового сиропу для підгодівлі бджіл забезпечує стимуляцію їх життєздатності, розвиток бджолиних сімей, підвищення резистентності організму та оптимізацію вмісту окремих мінеральних елементів у тканинах. Обґрунтовано доцільність подальших досліджень біологічної активності та безпечності імунобіотика за різних експериментальних моделей з використанням медоносних бджіл.

Ключові слова: бджоли, пробіотик, лактобактерії, мінеральні елементи, життєздатність, збереженість бджіл.

Повний текст (PDF, англ)