Mikrobiol. Z. 2020; 82(6):84-93.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj82.06.084

Вплив фізико-хімічних факторів на фаги, виділені на молокопереробних заводах України

О.В. Науменко¹, С.Г. Даниленко¹, К.В. Копилова¹, С.М. Гунько²

¹Інститут продовольчих ресурсів НААН України
вул. Євгена Сверстюка, 4А, Київ, 02002, Україна

²Національний університет біоресурсів і природокористування України
вул. Героїв Оборони, 13, Київ, 03041, Україна

При створенні системи боротьби з фаговим забрудненням важливого значення набуває впровадження нових сучасних підходів щодо організації виробництва молочної продукції, в тому числі використання ефективних, економічно вигідних програм мийки та дезінфекції, здатних забезпечити не тільки мікробіологічну, а й вірусологічну безпеку виробництва та цільових продуктів. У той же час інформація щодо успішної антифагової обробки на молокопереробних підприємствах є вкрай обмеженою. Мета. Дослідження віруцидної активності дезінфікуючих засобів у залежності від складу, умов обробки та титру фагової контамінації. Методи. Об’єктами досліджень були вірулентні фаги F 11; F/2 бактерій Lactococcus lactis ssp., виділені на молокопереробних підприємствах, з колекції Інституту продовольчих ресурсів НААН; дезінфікуючі засоби, дозволені до застосування на підприємствах молочної галузі (ТОВ «Лізоформ», Київ). Віруцидну активність дезінфікуючих засобів оцінювали за різницею між величинами титру фагів у стерильній дистильованій воді без та з додаванням дезінфектанту після певного часу обробки. Чутливість фагів до впливу дезінфектанту характеризували за константою швидкості інактивації Кін. Наявність активних фагів визначали методом «подвійного агару» з додаванням 10 мМ СаСl₂, 100 мМ гліцину. Результати. Проведено скринінг фізико-хімічних факторів, які інгібують розвиток вірулентних фагів F 11; F/2 бактерій Lactococcus lactis ssp., виділених на молокопереробних підприємствах України. Встановлено, що найбільшу згубну дію на ці фаги виявили дезінфікуючі засоби з наступними активними речовинами: як надоцтова кислота (НОК), четвертинні амонієві сполуки (ЧАС), активний хлор (Cl₂). Визначено, що мінімальні інгібуючі концентрації дезінфікуючих засобів під час проведення «холодної дезінфекції», тобто за температури 20–22ºС, були достатньо високими: для НОК – 500–2000 мг/л, р≤0,05; ЧАС – 900–1000 мг/л; Cl₂ – 800–1000 мг/л, р≤0,01. Порівняння швидкості інактивації фагів залежно від початкового рівня забруднення показало, що фаги у високому титрі 10⁸ БУО/мл (найнебезпечніший критичний рівень контамінації) були стійкішими до протифагової обробки, ніж фаги із середнім титром 10⁶ БУО/мл. Показано, що фаг F11 бактерій Lactococcus lactis (вид 936) характеризувався більшою стійкістю до дезінфектантів порівняно з фагом F/2 бактерій Lactococcus lactis (вид с2). Висновки. Експериментально обгрунтовано режими протифагової обробки. Встановлено, що ефективність дезінфекції залежить як від виду та концентрації діючої хімічної речовини, так і від вмісту та властивостей фагів, які циркулюють на молокопереробних підприємствах України.

Ключові слова: бактеріофаги, Lactococcus lactis, віруцидна активність, дезінфікуючий засіб, скринінг, мінімальна інгібуюча концентрація.

Повний текст (PDF, англ)