Mikrobiol. Z. 2020; 82(6):84-93.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj82.06.084
Вплив фізико-хімічних факторів на фаги, виділені на молокопереробних заводах України
О.В. Науменко1, С.Г. Даниленко1, К.В. Копилова1, С.М. Гунько2
1Інститут продовольчих ресурсів НААН України
вул. Євгена Сверстюка, 4А, Київ, 02002, Україна
2Національний університет біоресурсів і природокористування України
вул. Героїв Оборони, 13, Київ, 03041, Україна
При створенні системи боротьби з фаговим забрудненням важливого значення набуває впровадження нових сучасних підходів щодо організації виробництва молочної продукції, в тому числі використання ефективних, економічно вигідних програм мийки та дезінфекції, здатних забезпечити не тільки мікробіологічну, а й вірусологічну безпеку виробництва та цільових продуктів. У той же час інформація щодо успішної антифагової обробки на молокопереробних підприємствах є вкрай обмеженою. Мета. Дослідження віруцидної активності дезінфікуючих засобів у залежності від складу, умов обробки та титру фагової контамінації. Методи. Об’єктами досліджень були вірулентні фаги F 11; F/2 бактерій Lactococcus lactis ssp., виділені на молокопереробних підприємствах, з колекції Інституту продовольчих ресурсів НААН; дезінфікуючі засоби, дозволені до застосування на підприємствах молочної галузі (ТОВ «Лізоформ», Київ). Віруцидну активність дезінфікуючих засобів оцінювали за різницею між величинами титру фагів у стерильній дистильованій воді без та з додаванням дезінфектанту після певного часу обробки. Чутливість фагів до впливу дезінфектанту характеризували за константою швидкості інактивації Кін. Наявність активних фагів визначали методом «подвійного агару» з додаванням 10 мМ СаСl2, 100 мМ гліцину. Результати. Проведено скринінг фізико-хімічних факторів, які інгібують розвиток вірулентних фагів F 11; F/2 бактерій Lactococcus lactis ssp., виділених на молокопереробних підприємствах України. Встановлено, що найбільшу згубну дію на ці фаги виявили дезінфікуючі засоби з наступними активними речовинами: як надоцтова кислота (НОК), четвертинні амонієві сполуки (ЧАС), активний хлор (Cl2). Визначено, що мінімальні інгібуючі концентрації дезінфікуючих засобів під час проведення «холодної дезінфекції», тобто за температури 20–22ºС, були достатньо високими: для НОК – 500–2000 мг/л, р≤0,05; ЧАС – 900–1000 мг/л; Cl2 – 800–1000 мг/л, р≤0,01. Порівняння швидкості інактивації фагів залежно від початкового рівня забруднення показало, що фаги у високому титрі 108 БУО/мл (найнебезпечніший критичний рівень контамінації) були стійкішими до протифагової обробки, ніж фаги із середнім титром 106 БУО/мл. Показано, що фаг F11 бактерій Lactococcus lactis (вид 936) характеризувався більшою стійкістю до дезінфектантів порівняно з фагом F/2 бактерій Lactococcus lactis (вид с2). Висновки. Експериментально обгрунтовано режими протифагової обробки. Встановлено, що ефективність дезінфекції залежить як від виду та концентрації діючої хімічної речовини, так і від вмісту та властивостей фагів, які циркулюють на молокопереробних підприємствах України.
Ключові слова: бактеріофаги, Lactococcus lactis, віруцидна активність, дезінфікуючий засіб, скринінг, мінімальна інгібуюча концентрація.
Повний текст (PDF, англ)