Mikrobiol. Z. 2020; 82(4):63-70. Ukrainian.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj82.04.063
Мікроскопічні гриби у повітрі бібліотек наукових установ м. Києва
А.І. Чуєнко1, Ю.Б. Письменна1, Я.І. Савчук1,2, Л.П. Затока2, Л.М. Куява2, Н.О. Латіна3
1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна
2Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України
Голосіївський просп., 3, Київ, 03039, Україна
3Криворізька міська лікарня №7
вул. Маршака, 1А, Кривий Ріг, 50089, Україна
Мета. Виявити особливості видового складу мікроскопічних грибів повітря бібліотечних приміщень м. Києва. Методи. Мікроскопічні гриби виділяли з повітря аспіраційним методом. Ідентифікацію грибів проводили за допомогою методу світлової мікроскопії за особливостями конідіогенезу та культурально-морфологічними ознаками. Розраховували частоту трапляння. Результати. За період 2016–2019 рр. проведено моніторинг мікобіоти повітря бібліотечних приміщень м. Києва. Загалом відібрано 152 проби повітря, виділено та ідентифіковано 80 видів мікроскопічних грибів, які належать до 25 родів відділів Zygomycota та Ascomycota. Серед виділених культур найбільше видове різноманіття виявлено у родів Penicillium (9–13 видів), Aspergillus (2–8 видів) та Cladosporium (3–7 видів). Поряд з цим було виділено цілий ряд поодиноких видів Arthrobotrys superba var. irregularis Matr., Aureobasidium pullulans (de Bary & Löwenthal) G. Arnaud, Chrysonilia sitophila (Mont.) Arx (Neurospora sitophila Shear & B.O. Dodge), Dendryphium cladosporioides E. & E., Exophiala moniliae de Hoog, Hormiscum punctiforme v. Höhnel, Mortierella isabellina Oudem. (Umbelopsis isabellina (Oudem.) W. Gams) та ін. Переважаюча кількість видів за частотою трапляння була віднесена до випадкових. Висновки. Видовий склад мікроскопічних грибів повітря бібліотечних приміщень можна представити двома групами. До першої групи віднесено типові види, що траплялися часто, або домінуючі види – A. tenuissima, C. cladosporioides, C. herbarum та C. sphaerospermum. Другу групу становлять всі інші види, присутність яких у повітрі є випадковою. Показано, що кількість мікроскопічних грибів у повітрі бібліотечних приміщень значною мірою залежала від пори року. Кількість колонієутворюючих одиниць в усіх досліджених приміщеннях не перевищувала норми 500 КУО/м3 та становила від 23±2 до 76±6 – взимку, та від 167±12 до 256±23 – влітку. Щодо особливо шкодочинних для здоров’я людини видів – A. flavus, A. fumigatus та S. chartarum, то вони траплялися випадково. Загалом мікологічний стан повітря досліджених приміщень слід визнати задовільним.
Ключові слова: контамінація повітря, мікроміцети, бібліотечні приміщення, друковані джерела інформації.
Повний текст (PDF, укр)