Mikrobiol. Z. 2020; 82(4):3-12. Ukrainian.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj82.04.003

Анти-ліпополісахаридні антитіла та осмотична стійкість еритроцитів у здорових осіб та пацієнтів
з В-неходжкінською лімфомою з різними групами крові

Л.Д. Варбанець¹, К.Г. Гаркава², О.С. Броварська¹, Т.В. Булигіна¹,
У.В. Тимошенко³, Р.П. Павлюк³, С.О. Сівкович³

¹Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна

²Національний авіаційний університет
просп. Любомира Гузара, 1, Київ, 03680, Україна

³Інститут гематології та трансфузіології НАМН України
вул. М. Берлинського, 12, Київ, 04060, Україна

Ліпополісахариди (ЛПС) грамнегативних бактерій відносяться до облігатних компонентів нормального антигенного оточення людини, тому що вони складають значну частину мікрофлори шлунково-кишкового тракту, представлену умовно-патогенними ентеробактеріями. Тому в крові людини завжди реєструється відносно стабільний базовий рівень специфічних до ЛПС антитіл різних класів. Оскільки ЛПС є поліклональними стимуляторами В-лімфоцитів, вони можуть сприяти розвитку деяких пухлинних захворювань, пов’язаних з їх активацією, зокрема і В-клітинної неходжкінської лімфоми (В-НХЛ), яка представляє собою гетерогенну групу пухлин, що походять з В-лімфоцитів, які знаходяться на різних стадіях розвитку і дозрівання. Метою даної роботи було оцінити наявність антитіл до ЛПС, ізольованих із трьох штамів ентеробактерій, представників Escherichia coli та Pantoea agglomerans, у донорів з різними групами крові та у крові хворих на В-неходжкінську лімфому. Результати. Дослідження по визначенню титру антитіл до ЛПС різних представників Enterobacteriaceae свідчать про те, що у донорів крові, незалежно від її групової приналежності, присутні антитіла до ЛПС, ізольованих із трьох штамів бактерій: E. coli L-19 (ЛПС 1), E. coli M-17 (ЛПС 2) та P. agglomerans 8488 (ЛПС 3). Титри антитіл відрізнялись в залежності від групової приналежності. Так, у донорів з III групою крові титри антитіл до ЛПС 1, ЛПС 2 були вищими, ніж у донорів з I, II або IV групою. Іншу картину спостерігали у хворих на В-НХЛ, які не піддавались специфічному лікуванню: титри їх анти-ЛПС антитіл були значно нижчими, ніж у здорових пацієнтів. При цьому титри антитіл до ЛПС 3 були дещо вищими, ніж до ЛПС 1 та ЛПС 2, особливо це достовірно для пацієнтів з III групою крові. Висновки. Донори B(III) групи крові характеризуються вищим титром анти-ЛПС антитіл до E.coli L-19 (ЛПС 1), що може вказувати на більш високу їх чутливість до ЛПС, хоча у донорів всіх досліджуваних груп крові їх рівень був підвищений порівняно з хворими на В-НХЛ. Можливо, цей факт треба враховувати під час переливання крові при лейкеміях та визначати у донорів анти-ЛПС антитіла.

Ключові слова: Escherichia coli, Pantoea agglomerans, ліпополісахариди, анти-ліпополісахаридні антитіла, групи крові, В-неходжкінська лімфома.

Повний текст (PDF, укр)