Mikrobiol. Z. 2020; 82(3):65-70.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj82.03.065
Фізичні властивості вірусу звичайної мозаїки квасолі, поширеного в Україні
А.М. Кириченко, В.О. Приліпко
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна
Вірус звичайної мозаїки квасолі (BЗМК) – один з найбільш поширених вірусів, які вражають бобові культури, належить до родини Potyviridae. Мета. У даній роботі представлені результати вивчення фізичних властивостей ізоляту BЗМК, поширеного в Україні. Методи. Візуальна діагностика, біологічне тестування вірусу, електронна мікроскопія, полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією (ЗТ–ПЛР). Результати. У рослин з явними симптомами вірусної інфекції за допомогою ЗТ–ПЛР було встановлено наявність ВЗМК. Вірус був очищений з інфікованих тканин квасолі за модифікованою методикою, що включала в себе освітлення екстракту з додаванням 2,5% Тритона Х-100, концентрування методом центрифугування в лінійному 10–50%-ному градієнті сaхарози в 0,1 М Трис-тіогліколевій кислоті. Вихід очищеного вірусу становив 3–4 мг із 100 г інфікованого листя. Визначення фізичних властивостей показало, що неочищений вірус втрачав свою інфекційність при нагріванні до 60–65° C впродовж 10 хвилин, граничне розведення соку становило 10-4. Вірус зберігав інфекційність в соку квасолі 3–4 доби за кімнатної температури (+20–25ºC) і 1–2 дні за +4ºC. Вірусний ізолят являє собою довгі гнучкі ниткоподібні частинки розміром приблизно 740–750 нм. Висновки. Отримані результати є невід’ємною частиною характеристики виділеного ізоляту ВЗМК і можуть бути використані при плануванні стратегій менеджменту вірусної інфекції.
Kлючові слова: вірус звичайної мозаїки квасолі, полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією, точка температурної інактивації, граничне розведення соку, період збереження інфекційності in vitro.
Повний текст (PDF, англ)