Mikrobiol. Z. 2019; 81(3):14-26. Russian.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj81.03.014

Глікозидазна активність бактерій роду Bacillus, виділених з Чорного моря

Гудзенко О.В.1, Борзова Н.В.1, Варбанець Л.Д.1, Іваниця В.А.2,
Сейфулліна І.Й.2, Марцинко О.Е.2, Пірожок О.В.2, Чебаненко О.А.2

1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна

2Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова
вул. Дворянська, 2, Одеса, 65082, Україна

Високий біотехнологічний потенціал морських мікроорганізмів як продуцентів ензимів стимулював в останні роки дослідження їх різноманіття та біологічних особливостей, в тому числі активний скринінг глікозидаз морських бактерій для комерційного використання. Метою даної роботи було вивчити здатність бактерій, виділених з донних осадів Чорного моря, продукувати глікозидази різної специфічності, а також дослідити можливість використання координаційних сполук германію для підвищення ферментативної активності бактерій роду Ваcillus. Методи. Культивування бактерій здійснювали в глибинних умовах, як джерела вуглецю використовували мальтозу і рамнозу. Глікозидазні активності визначали методом Romero і Davis, білок — методом Lowry. Координаційні сполуки германію в концентрації 0,1 и 0,01% були використані як ефектори біосинтезу і активності α-L-рамнозидази. Результати. На підставі скринінгу 12 глікозидазних активностей (β-D-галактозидазної, β-D-глюкуронідазної, α-D-манозидазної, α-D-ксилозидазної, α-D-фукозидазної, β-D-ксилозидазної, β-D-глюкозидазної, N-ацетил-β-D-глюкозамінідазної, N-ацетил-α-D-глюкозамінідазної, N-ацетил-β-D-галактозамінідазної, α-D-глюкозидазної, α-L-рамнозидазної) у 8 з 10 досліджених культур Bacillus було виявлено тільки α-L-рамнозидазну (0,03–0,18 од/мг білка). Найбільш активною була культура Bacillus sp. 19. Відмічено зниження α-L-рамнозидазної активності культури Bacillus sp. 19 при внесенні комплексів германію (0,1 і 0,01%) в середовище росту. Показано, що біс(біпіридин)хлоромідь(II)біс(цитрато)германат(IV)октагідрат і тріс(біпіридин)нікель(II)біс(цитрато)германат(IV)моногідрат можуть бути використані для підвищення активності ензиму Bacillus sp. 19. Висновки. Вперше показана α-L-рамнозидазна активність морських штамів, представників видів Bacillus licheniformis, Bacillus atrophaus, Bacillus subtilis. Відмічено активацію α-L-рамнозидази Bacillus sp. 19 координаційними сполуками германію.

Ключові слова: глікозидази, α-L-рамнозидазна активність, бактерії Чорного моря, Bacillus, скринінг, координаційні сполуки германію.

Повний текст (PDF, рос)