Mikrobiol. Z. 2018; 80(5):25-35. Russian.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj80.05.015

Вплив параметрів культивування Penicillium sp. 27 на активність α-L-рамнозидази

Гудзенко О.В., Борзова Н.В., Варбанець Л.Д.

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна

Мета. Вивчити вплив деяких параметрів культивування на процес біосинтезу позаклітинної α-L-рамнозидази Penicillium sp. 27. Методи. Оптимізацію середовища росту проводили на базовому середовищі Чапека наступного складу, г/л: NaNO3 − 2; KH2PO4 − 1; KCl − 0,5; MgSO×7H2O − 0,5; FeSO4×7H2O – 0,015; рамноза – 4, рН 6,0. Як джерело вуглецю використовували ксилозу, арабінозу, глюкозу, галактозу, рамнозу, манозу, лактозу, мальтозу, сахарозу, маніт. Джерелом азоту були нітрат натрію, хлорид амонію, сульфат амонію, ацетат амонію, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон, сечовина, соєве борошно. α-L-Рамнозидазну активність визначали методом Romero, білок − методом Lowry. Результати. Дослідження впливу деяких параметрів культивування на процес біосинтезу α-L-рамнозидази штамом Penicillium sp. 27 показало, що для максимального біосинтезу оптимальними джерелами вуглецю і азоту були рамноза (8 г/л), пептон (3 г/л), температура 25 °С, вихідне рН середовища 5,0. Встановлено, що максимальний рівень α-L-рамнозидазної активності досягається на сьому добу культивування. Висновки. При вирощуванні штаму Penicillium sp. 27, в підібраних умовах синтез α-L-рамнозидази підвищився в 7 разів. Ферментативна активність в супернатанті культуральної рідини склала 4,5 од/мг білка.

Ключові слова: α-L-рамнозидаза, параметри культивування, Penicillium sp. 27, джерела вуглецю і азоту.

Повний текст (PDF, рос)