Mikrobiol. Z. 2018; 80(3):66-76.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj80.03.066

Здатність мікроскопічних грибів, рекомендованих для оцінки грибостійкості
технічних матеріалів, утворювати гідролітичні ферменти

Чуєнко А.І., Письменна Ю.Б.

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна

Мета. Оцінити активність гідролітичних ферментів тест-культур мікроскопічних грибів, що застосовують для випробувань з грибостійкості технічних виробів і матеріалів. Методи. Ферментативні активності (комплексів целюлаз, амілаз, ліпаз та протеаз) визначали відповідно до методів, заснованих на реакції між барвником, що вносять у середовище або на колонію, та продуктом розкладу субстрату, та розраховували ензиматичний індекс. Результати. Виявлено, що всі досліджені ізоляти характеризувалися наявністю принаймні однієї ферментативної активності (целюлазної, амілазної, ліпазної або протеазної). Висновки. Встановлено, що ензиматичні активності ізолятів, за винятком C. globosum F-16714, не залежали від терміну їх зберігання та джерела виділення. Виявлено, що A. versicolor F-41469 мав найбільші значення целюлазної та амілазної активності, A. pullulans F-159 та C. cladosporioides F-41230 – целюлазної та ліпазної, P. aurantiogriseum F-1644, P. chrysogenum F-16719 та P. funiculosum – амілазної та ліпазної, H. resinae F-16724, P. variotii F-16724 – амілазної, C. sphaerosphermum (F-41232 та F-2442) та P. ochrochloron F-16715 – ліпазної. Встановлено, що переважна більшість штамів, виділених з гіпсокартону, є потенційними деструкторами його основних компонентів.

Ключові слова: грибостійкість, гіпсокартон, гідролітичні ферменти, ензиматичний індекс, біодеструкція.

Повний текст (PDF, англ)