Mikrobiol. Z. 2017; 79(6):55-70. Ukrainian.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj79.06.055

Зміни у фотосинтетичному апараті бобових культур,
уражених збудниками бактеріозів та фітоплазмозів

Гуляєва Г.Б., Токовенко І.П., Пасічник Л.А., Щербина Т.M.

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного, 154, Київ, 03143, Україна

Мета. Дослідження динаміки змін у фотосинтетичному апараті листків за впливу штучного зараження рослин бобових культур Galega orientalis L. і Medicago L. фітопатогенними мікроорганізмами різних таксономічних груп: збудником бактеріозу – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens Д13 і збудником фітоплазмозу – Acholeplasma laidlawii var. granulum 118. Методи. Культивування бактерій і мікоплазм, приготування бактеріальної і мікоплазмової суспензії виконували за загальноприйнятими методиками, штучну інокуляцію рослин отриманими суспензіями здійснювали методом субепідермальної ін’єкції. Фотохімічну активність листків визначали методом індукції флуоресценції хлорофілу, а спектрометрією – концентрацію фотосинтетичних пігментів. Для статистичної обробки використовували програми MS Excel. Результати. Узагальнено дані стосовно впливу фітопатогенних мікроорганізмів різних таксономічних груп: A. laidlawii var. granulum 118 й P. syringae pv. atrofaciens Д13 на стан і активність фотосинтичного апарату рослин Galega orientalis L. і Medicago L. Встановлено, що ще до появи візуальних проявів інфікування − на 4 добу від початку − відбувається пригнічення ефективності світлової фази фотосинтезу завдяки скороченню пулу акцепторів електронів у електрон-транспортному ланцюгу ФС ІІ фотосинтетичного апарату листків рослини-хазяїна, яке через 14 діб призводить до суттєвих фотофізичних змін і пригнічення ефективності фотосинтезу у листках. Виявлені фотофізичні зміни віддзеркалювали скорочення вмісту хлорофілу а у всіх варіантах ураження. Висновки. Штучне інфікування рослин бобових культур фітопатогенами різних таксономічних груп призводить до зниження ефективності акумулювання енергії квантів світла фотосинтетичним апаратом листків, що на ранніх стадіях відбувається внаслідок скорочення пулу акцепторів електронів. На більш пізніх стадіях патологічний процес поглиблюється, що погіршує фотосинтетичну активність листків. Виявлено більшу чутливість бобових рослин до змішаної і бактеріальної інфекції та порівняно вищу чутливість рослин козлятника 1-го року вирощування до досліджуваних фітопатогенів.

Ключові слова: Pseudomonas syringae pv. atrofaciens, Acholeplasma laidlawii var. granulum, Medicago L., Galega orientalis L., фотосинтетичний апарат, індукція флуоресценції хлорофілу, хлорофіл а і b, каротиноїди.

Повний текст (PDF, укр)