Mikrobiol. Z. 2017; 79(3):125-136.
doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj79.03.125

Виявлення вірусу мозаїки сої в деяких областях лівобережного лісостепу України

Міщенко Л.Т.¹, Дуніч А.А.¹, Шевченко Т.П.¹, Будзанівська І.Г.¹ Поліщук В.П.¹,
Андрійчук О.М.¹, Молчанець О.В.¹, Антіпов І.О²

¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка
вул. Володимирська, 64/13, Київ, 01601, Україна

²Національний університет біоресурсів і природокористування України
вул. Героїв Oборони, 15, Київ, 03041, Україна

Соя (Glycine maх L.) є стратегічною зернобобовою культурою світового землеробства ХХІ століття, яка перебуває в центрі уваги світової аграрної науки і виробництва. Вiрус мозаїки сої (ВМС) є збудником однiєї з основних та найбiльш шкодочинних вiрусних хвороб, яка поширена в агроценозах усiх соєсiючих регiонiв свiту. Інфікування рослин сої ВМС призводить до значних втрат врожаю та спричиняє зниження якості насіння та життєздатності сходів. Дослідження вірусів сої в Україні були проведені виключно на Правобережній її частині. Однак, виявлення та можливого поширення і циркуляції цих вірусів в умовах Лівобережного Лісостепу дотепер не проводилося. Мета. Провести діагностику та ідентифікацію вірусів, які уражують сою на території Лівобережної України, та дослідити деякі з їх властивостей. Методи: візуальна діагностика, трансмісійна електронна мікроскопія, імуноферментний аналіз, виділення тотальної РНК із рослинного матеріалу, полімеразна ланцюгова реакція, сиквенування, філогенетичний аналіз. Результати. Досліджено 29 зразків рослин сої на території Лівобережного Лісостепу України (Полтавська, Сумська і Харківська області) на наявність вірусної інфекції. Методом ІФА встановлено, що 48 % зразків (13 зразків із Полтавської області та 1 – з Сумської) уражені вірусом мозаїки сої. Це перше повідомлення про ураження ВМС сої, вирощеної в умовах Лівобережної України. Зважаючи на раніше представлені дані щодо циркуляції на території Правобережної частини країни змішаної інфекції цього вірусу із вірусом жовтої мозаїки квасолі (ВЖМК) та вірусом мозаїки люцерни (ВМЛ), досліджувані зразки були нами перевірені на наявність і цих збудників. Результати аналізу показали відсутність антигенів ВЖМК і ВМЛ. Встановлено, що досліджувані ізоляти ВМС відрізняються за розмірами віріонів від виділених раніше в Україні ізолятів вказаного збудника. Філогенетичний аналіз нуклеотидних послідовностей ділянки гена капсидного білка вірусу мозаїки сої виявив 100 % рівень філогенетичної спорідненості між репрезентативним українським ізолятом та китайськими, іранськими ізолятами, а також американським ізолятом 452 і польським ізолятом М, що свідчить про їх спільне походження.

Ключові слова: Glycine max, вірус мозаїки сої, вірус мозаїки люцерни, вірус жовтої мозаїки квасолі, імуноферментний аналіз, ПЛР, сиквенування, морфологія вірусів, філогенетичний аналіз.

Повний текст (PDF, англ)