Mikrobiol. Z. 2016; 78(3):13-25.

Функціональна та біологічна активність ліпополісахаридів Pantoea agglomerans

Булигіна Т.В.¹, Варбанець Л.Д.¹, Сейфулліна І.І.², Шматкова Н.В.²

¹Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного 154, Київ, 03143, Україна

²Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
вул. Дворянська 2, Одеса, 65082, Україна

Хімічна ідентифікація препаратів ліпополісахаридів (ЛПС) показала, що вони характеризуються різним відносним виходом від 5,2 до 14,00 % в залежності від штаму. В досліджуваних препаратах був визначений доволі високий вміст вуглеводів - від 22 до 54 %, 2-кето-3-дезоксіоктонової кислоти (КДО) - від 0,39 до 2,22 % та гептоз - від 3,3 до 14,00 %. Аналіз жирнокислотного складу показав присутність жирних кислот, які містять у ланцюзі від 12 до 16 атомів вуглецю. Домінуючою в ліпідах А ЛПС всіх досліджуваних штамів була 3-ОН-С14:0. Оскільки всі досліджувані штами Pantoea agglomerans виявилися чутливими до дії поліміксину В, то можна зробити висновок, що ліпополісахариди, отримані з цих штамів, не містять у складі ліпіду А такий замісник, як 4-аміно-4-дезокси-L-арабінозу. Одним із шляхів зміни функціональних і біологічних властивостей ліпополісахаридів є хімічна модифікація. Як модифікатори були використані комплекси германію(IV) та стануму(IV). При дослідженні серологічної активності та токсичності модифікованих ліпополісахаридів було встановлено, що деякі з них втратили як серологічну, так і токсичну активність. Виявлено, що усі досліджувані ліпополісахариди P. agglomerans знижували середній показник адгезії та індекс адгезивності. Чим вищою була концентрація ліпополісахариду P. agglomerans в реакційній суміші, тим менше відбувалося взаємодій між поверхневими структурами еритроцитів та клітинами Escherichia coli.

Kлючові слова: Pantoea agglomerans, ліпополісахарид, поліміксин В, 4-аміно-4-дезокси-L-арабіноза, хімічна модифікація, адгезія, комплексні сполуки з германієм(IV) та станумом(IV).

Повний текст (PDF, укр)