Mikrobiol. Z. 2016; 78(2):74-79.

Стійкість до дегідратації екстремофільних бактерій з Антарктики та гіперсолоних водойм

Романовська В.О., Рокитко П.В., Гладка Г.В., Таширев О.Б.

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного 154, Київ, 03143, Україна

Мета. Визначити, чи виявляють резистентність до дегідратації мікроорганізми, які є стійкими до УФ-випромінювання. Методи. Об’єкти дослідження – екстремофільні бактерії (з островів Антарктики та з гіперсолоних водойм Ізраїлю і Криму). Стійкість бактерій до дегідратації визначали в герметичних ексікаторах, експозиція без доступу вологи 5 тижнів, температура - 22-25 °С, вологість - 1-4 %. УФ-опромінення бактерій проводили лампою БУФ-15 (λ = 254 нм) в діапазоні 40-2400 Дж/м². Після культивування визначали кількість бактерій до та після УФ-опромінення або висушування. Результати. Серед досліджених бактерій виявлено як резистентні до дегідратації штами (Firmicutes), так і чутливі до дегідратації (Proteobacteria, Bacteroidetes). Більшість штамів бактерій, які були стійкі до дегідратації, були також стійкими і до УФ-опромінення. Виживання після дегідратації у цих бактерій становило 6,32-55,26 %, а ЛД_99,99 УФ 240-600 Дж/м². На противагу цьому, представники Proteobacteria були чутливими до даних екстремальних факторів: після дегідратації виживало 0-1,6 % клітин та ЛД_99,99 УФ становила 80-180 Дж/м². Висновки. Отримані результати підтверджують гіпотезу, що між стійкістю бактерій до електромагнітного випромінювання (УФ) та їх резистентністю до дегідратації існує кореляція.

Kлючові слова: екстремофільні бактерії, резистентність, дегідратація, УФ-опромінення.

Повний текст (PDF, укр)