Mikrobiol. Z. 2015; 77(5):11-19.

Диференційна чутливість мікроорганізмів до полігексаметиленгуанідину

Лисиця А.В., Мандигра Ю.М., Бойко О.П., Романішина О.О., Мандигра М.С.

Дослідна станція епізоотології Інституту ветеринарної медицини НААН
вул. Князя Володимира 16/18, Рівне, 33028, Україна

Визначено чинники від яких залежить чутливість мікроорганізмів до полігексаметиленгуанідину (ПГМГ). Випробувано солі ПГМГ хлорид, валерат, малеат, сукцинат. Об’єктами досліджень були штами Esherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus cereus, Leptospira interrogans, Paenibacillus larvae, Mycobacterium bovis, M. avium, M. fortuitum, Aspergillus niger і деякі оболонкові віруси. Виявлено, що головною «мішенню» для молекул полікатіону ПГМГ є фосфоліпіди цитоплазматичної мембрани. Диференційна чутливість мікроорганізмів до препарату в першу чергу визначається загальною часткою ліпідів у мембрані та доступністю їх фосфатних груп. Спостерігаються наступні тенденції: збільшення відносної частки кислих ліпідів і більший негативний поверхневий електричний потенціал мембрани, а також зменшення розмірів жирнокислотних ланцюгів ліпідів призводять до зростання чутливості мікроорганізмів. Має важливе значення тип аніону в солях ПГМГ, зокрема, біоцидна активність ПГМГ хлориду в цілому більша ніж у солей ПГМГ з органічними кислотами. Досліджено і проаналізовано доцільність комбінування ПГМГ в полікомпонентних засобах для дезінфекції з іншими біоцидами. Визначено, що зазвичай таке поєднання не призводить до суттєвого зростання чутливості протестованих нами мікроорганізмів. Переважна більшість видів патогенних мікроорганізмів може бути швидко знешкоджена водними розчинами ПГМГ в концентраціях менших за 1 %.

Kлючові слова: бактерії, грибки, віруси, чутливість, полігексаметиленгуанідин, дезінфектант, фосфоліпіди.

Повний текст (PDF, укр)