Mikrobiol. Z. 2015; 77(4):69-74.

Вплив доксорубіцину і етопозиду на процес СД 95-опосередкованого апоптозу
у ВЕБ-інфікованих лімфомних клітинах ВL-41 і DG-75

Загородня С.Д., Баранова Г.В., Нестерова Н.В.

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
вул. Академіка Заболотного 154, Київ МСП, Д03680, Україна

Метою роботи було вивчення впливу протипухлинних препаратів на процес CD 95-опосередкованого апоптозу в клітинах ВL-41 і DG-75, інфікованих вірусом Епштейна-Барр.
Проведено дослідження щодо впливу протипухлинних препаратів «Doxorubicin» «Ebewe» і «Vepesid (Etoposide) на процес апоптозу в клітинах, інфікованих вірусом Епштейна-Барр з використанням цитоморфологічних методів, спектрофотометрії і ПЛР.
Вплив досліджуваних препаратів на культуру клітин було оцінено обчисленням СС₅₀. Показано, що він становив 20 мкг/мл як для етопозиду, так і у випадку доксорубіцину для лінії клітин DG-75. ВL-41 клітини були більш чутливі до досліджуваних препаратів. СС₅₀ становив 5 мкг/мл. ПЛР методом показано, що в досліджуваних лініях клітин йде активне накопичення ДНК ВЕБ. В системі DG 75 + EBV доксорубіцин в концентрації 20 мкг/мл викликав апоптоз у 89 % клітин через 24 години після інфекції, при цьому етопозид-індукований апоптоз становив 35 % клітин. Культура клітин BL-41 однаково чутлива до обох препаратів. При цьому в системі суперінфіковані ВЕБ клітини + докосрубіцин виявлялося тільки 10 % апоптичних клітин.
Отримані дані свідчать про вплив вірусної інфекції на чутливість лімфомних клітин BL-41 і DG-75 до досліджуваних протипухлинних препаратів.

Kлючові слова: вірус Епштейна-Барр, СД 95-опосередкований апоптоз.

Повний текст (PDF, рос)